терпеливий
ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, рідко ТЕРПЛИ́ВИЙ, а. е. Те саме, що терпля́чий.
Хазяїн був задирливий і вередливий,.. і цілісінький день він не так щиро працював з кожухами та кобеняками, як з тим, як би лучче [краще] дойняти терпеливого хлопця (Вовчок, І, 1955, 296);
Через дві години вчитель був як звичайно добрий, терпеливий, діти не завважали нічого суворого на його лиці (Ков., Світ.., 1960, 110);
Люба шле листи, дивується, що б ото могло так затримати чоловіка, у якого є діти, сім’я. Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива і розсудлива, однак Бачура вчував у її словах і тінь тривоги, і розчарування (Чаб., Тече вода.., 1961, 110);
Холодна сірість, мовчазна й недобра. Здавалося, кінця не буде й краю Тому стоянню при порозі міста Терпливому, жебрацькому, нудному (Рильський, II, 1960, 198);
Вона., говорила про любов до ближніх, про щиросердну добрість і сама була втіленням безмірної, терпеливої і всепрощаючої добрості (Жур., Вечір.., 1958, 213).
Словник української мови (СУМ-11)