терпеливий

ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, рідко ТЕРПЛИ́ВИЙ, а, е.

Те саме, що терпля́чий.

Хазяїн був задирливий і вередливий, .. і цілісінький день він не так щиро працював з кожухами та кобеняками, як з тим, як би лучче [краще] дойняти терпеливого хлопця (Марко Вовчок);

Люба шле листи, дивується, що б ото могло так затримати чоловіка, у якого є діти, сім'я. Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива і розсудлива, однак Бачура вчував у її словах і тінь тривоги, і розчарування (М. Чабанівський);

Холодна сірість, мовчазна й недобра. Здавалося, кінця не буде й краю Тому стоянню при порозі міста Терпливому, жебрацькому, нудному (М. Рильський);

Вона., говорила про любов до ближніх, про щиросердну добрість і сама була втіленням безмірної, терпеливої і всепрощаючої добрості (С. Журахович).

Значення в інших словниках

1. терпеливий — терпели́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. терпеливий — г. ви держливий; (верблюд) витривалий; (до вад) вибачливий, толерантний; (до мук) довготерпеливий, с. стражденний; терпливий.  Словник синонімів Караванського
3. терпеливий — Великотерпелявий, великотерплячий, витривалий, довготерпеливий, довготерплячий, терпелиха (жін.), терпелявий, терпливий, терплячий, товстошкірий (перен.), тривалий Фразеологічні синоніми: волячі нерви; залізна витримка; залізні нерви; мотузяні нерви  Словник синонімів Вусика
4. терпеливий — Терпеливий сильнійший від палача. Терпінням все можна перебороти. Терпіння й труд все перетруть. Терпінням і працею всього можна досягти.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. терпеливий — рідко терпливий, -а, -е. Те саме, що терплячий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. терпеливий — ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙ рідко, ЖИВКИ́Й рідко, ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм. Микола був русявим, симпатичним хлопцем..  Словник синонімів української мови
7. терпеливий — Терпели́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. терпеливий — ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, рідко ТЕРПЛИ́ВИЙ, а. е. Те саме, що терпля́чий. Хазяїн був задирливий і вередливий,.. і цілісінький день він не так щиро працював з кожухами та кобеняками, як з тим, як би лучче [краще] дойняти терпеливого хлопця (Вовчок, І, 1955, 296)...  Словник української мови в 11 томах