терпимий
ТЕРПИ́МИЙ, а, е, розм. Такий, з яким можна миритися; стерпний.
Більшість інших валок теж наймалася в цей день, до того ж за досить терпиму плату (Гончар, Таврія, 1952, 100);
// Поблажливий.
Словник української мови (СУМ-11)ТЕРПИ́МИЙ, а, е, розм. Такий, з яким можна миритися; стерпний.
Більшість інших валок теж наймалася в цей день, до того ж за досить терпиму плату (Гончар, Таврія, 1952, 100);
// Поблажливий.
Словник української мови (СУМ-11)