терпимий

терпи́мий

-а, -е, розм.

Такий, з яким можна миритися; стерпний.

|| Поблажливий.

Значення в інших словниках

1. терпимий — терпи́мий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. терпимий — ТЕРПИ́МИЙ, а, е, розм. Такий, з яким можна миритися; стерпний. Більшість інших валок теж наймалася в цей день, до того ж за досить терпиму плату (О. Гончар); // Поблажливий.  Словник української мови у 20 томах
3. терпимий — ЗАДОВІ́ЛЬНИЙ (який задовольняє певні умови для кого-, чого-небудь, потреби, визначені кимсь і т. ін.), ПРИЙНЯ́ТНИЙ, ЛЮ́ДСЬКИЙ (про одяг, житло і т. ін. — який повинна, в принципі, мати людина); СТЕ́РПНИЙ, ТЕРПИ́МИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. терпимий — ТЕРПИ́МИЙ, а, е, розм. Такий, з яким можна миритися; стерпний. Більшість інших валок теж наймалася в цей день, до того ж за досить терпиму плату (Гончар, Таврія, 1952, 100); // Поблажливий.  Словник української мови в 11 томах