терпець
терпе́ць
-пцю, ч., розм.
Здатність довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане й т. ін. Втрачати терпець.
Великий тлумачний словник сучасної української мовитерпе́ць
-пцю, ч., розм.
Здатність довго та спокійно витримувати щось нудне, неприємне, небажане й т. ін. Втрачати терпець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови