тертуха
ТЕРТУ́ХА, и, ж., діал. Напій із суниць, розтертих із цукром і змішаних з горілкою.
Почали готувати так звану тертуху: сипали в миску перебрані ягоди й цукор, ложкою переминали все, а потім добавляли туди горілки (Нар. тв. та етн., 1, 1961, 89).
Словник української мови (СУМ-11)