терцина

ТЕРЦИ́НА, и, ж., літ. Віршова форма з трирядкових строф, у якій римуються між собою перший і третій рядки, а другий рядок римується з першим і останнім рядками наступної строфи; вірш, написаний у такій формі.

[Василь:] Це людина, не знайома з версифікацією, не тямить, що таке терцина, а що таке октава (Сам., II, 1958, 100);

Для виявлення гостросучасних тем удається Павло Тичина до тої віршової форми, якою написано середньовічну «Божественну комедію» Данте — до терцин (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 15).

Значення в інших словниках

1. терцина — терци́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. терцина — терци́на (італ. terzina, від terzo – третій) форма віршування, тип трирядкової строфи.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. терцина — ТЕРЦИ́НА, и, ж., літ. Віршова форма з трирядкових строф, у якій римуються між собою перший і третій рядки, а другий рядок римується з першим і останнім рядками наступної строфи; вірш, написаний у такій формі.  Словник української мови у 20 томах
4. терцина — -и, ж., літ. Віршова форма з трирядкових строф, у якій римуються між собою перший і третій рядки, а другий рядок римується з першим і останнім рядками наступної строфи; вірш, написаний у такій формі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. терцина — Терци́на, -ци́ни; -ци́ни, -ци́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)