терцина
ТЕРЦИ́НА, и, ж., літ.
Віршова форма з трирядкових строф, у якій римуються між собою перший і третій рядки, а другий рядок римується з першим і останнім рядками наступної строфи; вірш, написаний у такій формі.
[Василь:] Це людина, не знайома з версифікацією, не тямить, що таке терцина, а що таке октава (В. Самійленко);
Для виявлення гостросучасних тем удається Павло Тичина до тої віршової форми, якою написано середньовічну “Божественну комедію” Данте – до терцин (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)