терцина
ТЕРЦИ́НА, и, ж., літ.
Віршова форма з трирядкових строф, у якій римуються між собою перший і третій рядки, а другий рядок римується з першим і останнім рядками наступної строфи; вірш, написаний у такій формі.
[Василь:] Це людина, не знайома з версифікацією, не тямить, що таке терцина, а що таке октава (В. Самійленко);
Для виявлення гостросучасних тем удається Павло Тичина до тої віршової форми, якою написано середньовічну “Божественну комедію” Данте – до терцин (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терцина — терци́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- терцина — терци́на (італ. terzina, від terzo – третій) форма віршування, тип трирядкової строфи. Словник іншомовних слів Мельничука
- терцина — -и, ж., літ. Віршова форма з трирядкових строф, у якій римуються між собою перший і третій рядки, а другий рядок римується з першим і останнім рядками наступної строфи; вірш, написаний у такій формі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терцина — Терци́на, -ци́ни; -ци́ни, -ци́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- терцина — ТЕРЦИ́НА, и, ж., літ. Віршова форма з трирядкових строф, у якій римуються між собою перший і третій рядки, а другий рядок римується з першим і останнім рядками наступної строфи; вірш, написаний у такій формі. Словник української мови в 11 томах