терцет
ТЕРЦЕ́Т, у, ч.
1. муз. Ансамбль із трьох виконавців, перев. вокальний; тріо.
У “Сватанні на Гончарівці” дуже багато вокальних ансамблів: дуети, терцети (з наук. літ.).
2. Музичний твір або частина такого твору для трьох виконавців.
Композитор [Г. І. Майборода] показав себе талановитим майстром музичної сатири, яка межує іноді з гротеском. Це стосується, зокрема, терцету “зальотників” з другої картини [опери “Арсенал”] (з наук. літ.).
3. літ. Те саме, що триві́рш.
Терцети у віршах Рильського.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терцет — Терце́т: — музична п'єса або співи на три голоси, також гра на три інструменти [31] Словник з творів Івана Франка
- терцет — терце́т 1 іменник чоловічого роду строфа терце́т 2 іменник чоловічого роду ансамбль; музична п'єса Орфографічний словник української мови
- терцет — ТЕРЦЕТ – ТЕРЦИНА Терцет, -у. Ансамбль з трьох виконавців, тріо; музичний твір на трьох. Терцина. Віршова форма з трирядкових строф. Літературне слововживання
- терцет — Триголос Словник чужослів Павло Штепа
- терцет — (від лат. tertus — третій) — 1. Ансамбль з трьох виконавців, як правило, вокальний. 2. Твір для трьох виконавців з окремою партією у кожного. 3. Уривок з опери (кантати, ораторії), в якому беруть участь три виконавці. Словник-довідник музичних термінів
- терцет — терце́т (італ. terzetto, від лат. tertius – третій) 1. Музична п’єса для трьох виконавців. 2. Вокальний ансамбль з трьох виконавців. 3. Віршована строфа з трьох рядків. Словник іншомовних слів Мельничука
- терцет — ч. 1》 род. -у, муз. Ансамбль із трьох виконавців, перев. вокальний; тріо. 2》 род. -у. Музичний твір або частина такого твору для трьох виконавців. 3》 род. -а, літ. Трирядкова строфа в сонеті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терцет — ТРІ́О муз., ТЕРЦЕ́Т. Словник синонімів української мови
- терцет — ТЕРЦЕ́Т, у, ч. 1. муз. Ансамбль із трьох виконавців, перев. вокальний; тріо. У «Сватанні на Гончарівці» дуже багато вокальних ансамблів: дуети, терцети (Укр. клас. опера, 1957, 90). 2. Музичний твір або частина такого твору для трьох виконавців. Словник української мови в 11 томах