терцет
ТЕРЦЕ́Т, у, ч.
1. муз. Ансамбль із трьох виконавців, перев. вокальний; тріо.
У “Сватанні на Гончарівці” дуже багато вокальних ансамблів: дуети, терцети (з наук. літ.).
2. Музичний твір або частина такого твору для трьох виконавців.
Композитор [Г. І. Майборода] показав себе талановитим майстром музичної сатири, яка межує іноді з гротеском. Це стосується, зокрема, терцету “зальотників” з другої картини [опери “Арсенал”] (з наук. літ.).
3. літ. Те саме, що триві́рш.
Терцети у віршах Рильського.
Словник української мови (СУМ-20)