тес
ТЕС, у, ч., збірн. Тонкі дошки.
Широке подвір’я було завалене деревиною, тесом, в’язками дубової кори (Стельмах, II, 1962, 367);
Свіжим тесом жовтіють серед наметів дахи приміщень для зброї (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 72).
Словник української мови (СУМ-11)