Словник української мови Грінченка

тес

Тес, -су

м.

1) Тесъ, тесина, тесаная доска.

2) раст. Saxus beccama L. Шейк.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. тес — тес іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тес — див. ДОШКА.  Словник синонімів Караванського
  3. тес — ТЕС, у, ч., збірн. Тонкі дошки. Широке подвір'я було завалене деревиною, тесом, в'язками дубової кори (М. Стельмах); Свіжим тесом жовтіють серед наметів дахи приміщень для зброї (І. Багмут).  Словник української мови у 20 томах
  4. тес — -у, ч., збірн. Тонкі дошки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тес — Деревний матеріал, який отримують внаслідок розпилювання колод дерев (дошки, крокви, балки, бруси, планки і т.п.).  Універсальний словник-енциклопедія
  6. тес — ТЕС, у, ч., збірн. Тонкі дошки. Широке подвір’я було завалене деревиною, тесом, в’язками дубової кори (Стельмах, II, 1962, 367); Свіжим тесом жовтіють серед наметів дахи приміщень для зброї (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 72).  Словник української мови в 11 томах
  7. тес — тес (тесина, тесини мн.) Тесані дошки для обшивки будівель.  Архітектура і монументальне мистецтво