тесак —
ТЕСА́К, а́, ч. 1. Теслярська сокира з широким лезом, якою тешуть дерево. Ізв'язана мотузками [соха], Побита об валуни, Обтесана тесаками, Збережена з давнини (Я. Шпорта). 2. заст.
Словник української мови у 20 томах
тесак —
А, ч. Ніж. Дай мені якийсь тесак: треба відпиляти цей дріт.
Словник сучасного українського сленгу
тесак —
-а, ч. 1》 Теслярська сокира з широким лезом, якою тешуть дерево. 2》 заст. Холодна зброя з широким двосічним клинком на хрестоподібному держакові, якою рубали та кололи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тесак —
СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал.
Словник синонімів української мови
тесак —
ТЕСА́К, а́, ч. 1. Теслярська сокира з широким лезом, якою тешуть дерево. Ізв’язана мотузками [соха], Побита об валуни, Обтесана тесаками, Збережена з давнини (Шпорта, Мужність, 1951, 77). 2. заст.
Словник української мови в 11 томах