тиканий

ТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ти́кати¹ 1, 2, 5-7.

Високий по коліна мох буяв, ніколи не тиканий (Коб., Вибр., 1949, 301);

// ти́кано, безос. присудк. сл.

Вони йдуть до пана на роботу тепер, коли у самих ще нічого й не тикано (Фр., II, 1950, 45).

Значення в інших словниках

1. тиканий — ти́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. тиканий — ТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ти́кати¹ 1, 2, 5–7. Високий по коліна мох буяв, ніколи не тиканий (О. Кобилянська); // ти́кано, безос. пред. Вони йдуть до пана на роботу тепер, коли у самих ще нічого й не тикано (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. тиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до тикати I 1), 2), 5-7). || тикано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови