Словник української мови в 11 томах

тикнути

ТИ́КНУТИ див. ти́кати¹.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. тикнути — ти́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. тикнути — ТИ́КНУТИ див. ти́кати¹.  Словник української мови у 20 томах
  3. тикнути — див. тикати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тикнути — СО́ВАТИ (рухаючи щось, поміщати його куди-небудь), ЗАСО́ВУВАТИ, ЗАСУВА́ТИ, СУ́НУТИ (як одноразова дія); ПХА́ТИ розм., ЗАПИХА́ТИ розм. (швидко, недбало або з силою); ТИ́КАТИ розм., ТИ́ЦЯТИ розм., ТИ́ЦЬКАТИ розм. рідше, ТИ́РИТИ розм. (недбало або нашвидку).  Словник синонімів української мови
  5. тикнути — Тикнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ тикати.  Словник української мови Грінченка