Словник української мови в 11 томах

тимчасовість

ТИМЧАСО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до тимчасо́вий.

Так сходить день за днем у полоні якоїсь тимчасовості, якій не видно кінця-краю (Вільде, Сестри.., 1958, 513).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. тимчасовість — тимчасо́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тимчасовість — [тиемчасов'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
  3. тимчасовість — ТИМЧАСО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до тимчасо́вий. Так сходить день за днем у полоні якоїсь тимчасовості, якій не видно кінця-краю (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
  4. тимчасовість — -вості, ж. Абстр. ім. до тимчасовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тимчасовість — Тимчасо́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)