тимчасово

ТИМЧАСО́ВО. Присл. до тимчасо́вий.

— Якби так пані позволила, то я могла б тимчасово знайти відповідне товариство для панєнки [панночки]… (Л. Укр., III, 1952, 645);

— Програму із штабу одержали, — рапортував Козаков. Він тимчасово заступав командира взводу (Гончар, III, 1959, 209);

— Ви тільки не занепадайте духом. Це все тимчасово! Все минеться! Не може не минутися. Тримайтесь! (Тулуб, В степу.., 1964, 34).

Значення в інших словниках

1. тимчасово — тимчасо́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тимчасово — ТИМЧАСО́ВО. Присл. до тимчасо́вий. – Якби так пані позволила, то я могла б тимчасово знайти відповідне товариство для панєнки [панночки]... (Леся Українка); – Програму із штабу одержали, – рапортував Козаков. Він тимчасово заступав командира взводу (О.  Словник української мови у 20 томах
3. тимчасово — Присл. до тимчасовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тимчасово — Тимчасо́во, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)