1. Словник української мови в 11 томах

тимчасово

ТИМЧАСО́ВО. Присл. до тимчасо́вий.

— Якби так пані позволила, то я могла б тимчасово знайти відповідне товариство для панєнки [панночки]… (Л. Укр., III, 1952, 645);

— Програму із штабу одержали, — рапортував Козаков. Він тимчасово заступав командира взводу (Гончар, III, 1959, 209);

— Ви тільки не занепадайте духом. Це все тимчасово! Все минеться! Не може не минутися. Тримайтесь! (Тулуб, В степу.., 1964, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тимчасово — тимчасо́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тимчасово — ТИМЧАСО́ВО. Присл. до тимчасо́вий. – Якби так пані позволила, то я могла б тимчасово знайти відповідне товариство для панєнки [панночки]... (Леся Українка); – Програму із штабу одержали, – рапортував Козаков. Він тимчасово заступав командира взводу (О. Словник української мови у 20 томах
  3. тимчасово — Присл. до тимчасовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тимчасово — Тимчасо́во, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)