тимчасовий

ТИМЧАСО́ВИЙ, а, е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; протилежне постійний.

Каса зачинена в зв’язку з тимчасовим припиненням руху на залізниці (Сміл., Сашко, 1957, 154);

Зараз треба ще розчистити площі для майбутніх будов і поставити тимчасові бараки для будівників (Еллан, II, 1958, 102);

Окружний, міський, районний комітет має позаштатних інструкторів, створює постійні або тимчасові комісії в різних питаннях партійної роботи (Статут КПРС, 1961, 21);

Третій батальйон стояв у тимчасовій обороні серед степових горбів та балок (Гончар, III, 1959, 193);

З допомогою Окуневського Леся взяла в тимчасове користування піаніно (М. Ол., Леся, 1960, 176);

// Непостійний, минущий, скороминущий.

Труднощі, злигодні після трьох років війни — справа, кінець кінцем, неминуча і тимчасова (Головко, II, 1957, 511);

— Ну, у хлопця, мабуть, тимчасове захоплення [йти працювати на завод сталеваром]. Він піде в інститут (Донч., V, 1957, 411).

Тимчасо́вий у́ряд — контрреволюційний буржуазно-поміщицький уряд, створений у Росії після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 р. й повалений Великою Жовтневою соціалістичною революцією.

Розпочатий Тимчасовим урядом наступ на фронті не відповідав інтересам широких трудящих мас і тому дуже швидко провалився (Ком. Укр., 12, 1966, 54).