1. Словник синонімів Караванського

тимчасовий

Нетривалий, несталий, непостійний, (- захоплення — ще) хвилинний, минущий, скороминущий; часовий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тимчасовий — тимчасо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тимчасовий — ТИМЧАСО́ВИЙ, а, е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; протилежне постійний. Каса зачинена в зв'язку з тимчасовим припиненням руху на залізниці (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. тимчасовий — тимчасовий поліцай (за німців і більшовиків)(ст)||ґліна Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. тимчасовий — -а, -е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; прот. постійний. || Непостійний, минущий, скороминущий. Тимчасова непрацездатність — неможливість виконувати службові функції у зв'язку з хворобою, вагітністю, пологами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тимчасовий — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови
  6. тимчасовий — Тимчасо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тимчасовий — ТИМЧАСО́ВИЙ, а, е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; протилежне постійний. Каса зачинена в зв’язку з тимчасовим припиненням руху на залізниці (Сміл. Словник української мови в 11 томах
  8. тимчасовий — Тимчасовий, -а, -е Временный. Шейк. Словник української мови Грінченка