тимчасовий
ТИМЧАСО́ВИЙ, а, е.
Який триває, існує або діє протягом деякого часу; протилежне постійний.
Каса зачинена в зв'язку з тимчасовим припиненням руху на залізниці (Л. Смілянський);
Зараз треба ще розчистити площі для майбутніх будов і поставити тимчасові бараки для будівників (В. Еллан-Блакитний);
Третій батальйон стояв у тимчасовій обороні серед степових горбів та балок (О. Гончар);
З допомогою Окуневського Леся взяла в тимчасове користування піаніно (М. Олійник);
// Непостійний, минущий, скороминущий.
Труднощі, злигодні після трьох років війни – справа, кінець кінцем, неминуча і тимчасова (А. Головко);
– Ну, у хлопця, мабуть, тимчасове захоплення [йти працювати на завод сталеваром]. Він піде в інститут (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тимчасовий — тимчасо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- тимчасовий — Нетривалий, несталий, непостійний, (- захоплення — ще) хвилинний, минущий, скороминущий; часовий. Словник синонімів Караванського
- тимчасовий — тимчасовий поліцай (за німців і більшовиків)(ст)||ґліна Лексикон львівський: поважно і на жарт
- тимчасовий — -а, -е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; прот. постійний. || Непостійний, минущий, скороминущий. Тимчасова непрацездатність — неможливість виконувати службові функції у зв'язку з хворобою, вагітністю, пологами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тимчасовий — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови
- тимчасовий — Тимчасо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тимчасовий — ТИМЧАСО́ВИЙ, а, е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; протилежне постійний. Каса зачинена в зв’язку з тимчасовим припиненням руху на залізниці (Сміл. Словник української мови в 11 томах
- тимчасовий — Тимчасовий, -а, -е Временный. Шейк. Словник української мови Грінченка