тимчасовець
ТИМЧАСО́ВЕЦЬ, вця, ч., зневажл.
Людина, яка з волі сильного покровителя (тимчасово) опинилась на деякий час при владі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тимчасовець — тимчасо́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- тимчасовець — -вця, ч. Той, хто займає якусь посаду, місце тимчасово. Великий тлумачний словник сучасної мови