тимчасовець

тимчасо́вець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тимчасовець — ТИМЧАСО́ВЕЦЬ, вця, ч., зневажл. Людина, яка з волі сильного покровителя (тимчасово) опинилась на деякий час при владі. Словник української мови у 20 томах
  2. тимчасовець — -вця, ч. Той, хто займає якусь посаду, місце тимчасово. Великий тлумачний словник сучасної мови