тимчасово

тимчасо́во

Присл. до тимчасовий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тимчасово — тимчасо́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тимчасово — ТИМЧАСО́ВО. Присл. до тимчасо́вий. – Якби так пані позволила, то я могла б тимчасово знайти відповідне товариство для панєнки [панночки]... (Леся Українка); – Програму із штабу одержали, – рапортував Козаков. Він тимчасово заступав командира взводу (О. Словник української мови у 20 томах
  3. тимчасово — Тимчасо́во, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тимчасово — ТИМЧАСО́ВО. Присл. до тимчасо́вий. — Якби так пані позволила, то я могла б тимчасово знайти відповідне товариство для панєнки [панночки]… (Л. Укр., III, 1952, 645); — Програму із штабу одержали, — рапортував Козаков. Словник української мови в 11 томах