тимчасово
ТИМЧАСО́ВО.
Присл. до тимчасо́вий.
– Якби так пані позволила, то я могла б тимчасово знайти відповідне товариство для панєнки [панночки]... (Леся Українка);
– Програму із штабу одержали, – рапортував Козаков. Він тимчасово заступав командира взводу (О. Гончар);
– Ви тільки не занепадайте духом. Це все тимчасово! Все минеться! Не може не минутися. Тримайтесь! (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тимчасово — тимчасо́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тимчасово — Присл. до тимчасовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тимчасово — Тимчасо́во, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тимчасово — ТИМЧАСО́ВО. Присл. до тимчасо́вий. — Якби так пані позволила, то я могла б тимчасово знайти відповідне товариство для панєнки [панночки]… (Л. Укр., III, 1952, 645); — Програму із штабу одержали, — рапортував Козаков. Словник української мови в 11 томах