тимчасово

ТИМЧАСО́ВО.

Присл. до тимчасо́вий.

– Якби так пані позволила, то я могла б тимчасово знайти відповідне товариство для панєнки [панночки]... (Леся Українка);

– Програму із штабу одержали, – рапортував Козаков. Він тимчасово заступав командира взводу (О. Гончар);

– Ви тільки не занепадайте духом. Це все тимчасово! Все минеться! Не може не минутися. Тримайтесь! (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. тимчасово — тимчасо́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тимчасово — Присл. до тимчасовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тимчасово — Тимчасо́во, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. тимчасово — ТИМЧАСО́ВО. Присл. до тимчасо́вий. — Якби так пані позволила, то я могла б тимчасово знайти відповідне товариство для панєнки [панночки]… (Л. Укр., III, 1952, 645); — Програму із штабу одержали, — рапортував Козаков.  Словник української мови в 11 томах