тиняти

ТИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що блука́ти.

Тиняючи на чужині Понад Елеком, стрiв я діда Вельми старого (Шевч., II, 1963, 80).

Значення в інших словниках

1. тиняти — тиня́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. тиняти — ТИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що блука́ти. Тиняючи на чужині Понад Елеком, стрів я діда Вельми старого (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
3. тиняти — -яю, -яєш, недок., розм., рідко. Те саме, що блукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови