тиняння

ТИНЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тиня́тися.

Іноді запитання шматували його, вивертали, розтинали, четвертували, і тоді він відповідав у знемозі короткими: так, було, так. Поступово з нього видобули всю його біографію, всі тиняння, зради, всю аморальність (Довж., І, 1958, 380).

Значення в інших словниках

1. тиняння — тиня́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тиняння — ТИНЯ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. тиня́тися. Іноді запитання шматували його, вивертали, розтинали, четвертували, і тоді він відповідав у знемозі короткими: так, було, так. Поступово з нього видобули всю його біографію, всі тиняння, зради, всю аморальність (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
3. тиняння — -я, с., розм. Дія за знач. тинятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови