тирири
ТИРИ́РИ, виг. Уживається як присудок на означення розмови, бесіди.
Кума з кумою тирири — свині моркву порили (Номис, 1864, № 12950).
Словник української мови (СУМ-11)ТИРИ́РИ, виг. Уживається як присудок на означення розмови, бесіди.
Кума з кумою тирири — свині моркву порили (Номис, 1864, № 12950).
Словник української мови (СУМ-11)