тиркнути
ТИ́РКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ти́ркати.
В одному кутку тиркнула жаба, у другому ударив цвіркун… (Мирний, І, 1954, 269);
Коротко й різко тиркнув відбійний молоток. Гучні звуки, сковзнувши по крутих стінах тунелю, завихрились (Хор., Місто.., 1962, 21).
Словник української мови (СУМ-11)