тканиця

ТКАНИ́ЦЯ, і, ж.

1. заст. Вид жіночого головного убору.

Заміжня жінка ще в XIX ст. не мала права навіть вдома ходити з непокритою головою. Головні убори заміжньої жінки, які безпосередньо надівали на волосся, — це.. кибалка, тканка, тканиця (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 16).

2. діал. Жіночий плетений пояс з китицями.

Значення в інших словниках

1. тканиця — ткани́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тканиця — ТКАНИ́ЦЯ, і, ж. 1. заст. Вид жіночого головного убору. Заміжня жінка ще в XIX ст. не мала права навіть вдома ходити з непокритою головою. Головні убори заміжньої жінки, які безпосередньо надівали на волосся, – це .. кибалка, тканка, тканиця (з наук. літ.). 2. діал. Жіночий плетений пояс з китицями.  Словник української мови у 20 томах
3. тканиця — I ткан`иця-і, ж. 1》 заст. Вид жіночого головного убору. 2》 діал. Жіночий плетений пояс з китицями. II тк`аниця-і, ж., діал. Ткацький верстат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тканиця — Тканиця, -ці ж. Ткацкій станокъ. Сквир. у.  Словник української мови Грінченка