тканиця —
ткани́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
тканиця —
ТКАНИ́ЦЯ, і, ж. 1. заст. Вид жіночого головного убору. Заміжня жінка ще в XIX ст. не мала права навіть вдома ходити з непокритою головою. Головні убори заміжньої жінки, які безпосередньо надівали на волосся, – це .. кибалка, тканка, тканиця (з наук. літ.). 2. діал. Жіночий плетений пояс з китицями.
Словник української мови у 20 томах
тканиця —
I ткан`иця-і, ж. 1》 заст. Вид жіночого головного убору. 2》 діал. Жіночий плетений пояс з китицями. II тк`аниця-і, ж., діал. Ткацький верстат.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тканиця —
ТКАНИ́ЦЯ, і, ж. 1. заст. Вид жіночого головного убору. Заміжня жінка ще в XIX ст. не мала права навіть вдома ходити з непокритою головою. Головні убори заміжньої жінки, які безпосередньо надівали на волосся, — це.. кибалка, тканка, тканиця (Нар. тв.
Словник української мови в 11 томах