ткання

Ткання́, -ня́

с.

1) Тканье.

2) Утокъ. Основа нитяна, а ткання вовняне. Шейк. МУЕ. III. 13.

3) = тканина 1. Ткання цесарське штуками і шите. Мкр. Н. 31.

4) д'яволове ткання. Говорятъ о болѣзни глазъ. Ном. 8167.

5) чортове ткання. Говоритъ, когда не могутъ найти нитки или чего другого. Шейк.

Значення в інших словниках

1. ткання — ткання́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ткання — ТКАННЯ́, я, с. 1. Дія за знач. тка́ти. Лядою гупав [Давид], кидав човник, а десь думками не тут, не біля ткання (А. Головко); З 12 років заробляла вона собі на шматок хліба доступною їй працею – художнім вишиванням, плетенням і тканням килимів (з наук.  Словник української мови у 20 томах
3. ткання — -я, с. 1》 Дія за знач. ткати. 2》 Все те, що виткане; тканина (у 1 знач.). || Тканий візерунок. 3》 Поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми (основою); утік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ткання — ТКАНИ́НА (виріб, виготовлений у процесі ткання на ткацькому верстаті), ТКАННЯ́, МАТЕРІА́Л, МАТЕ́РІЯ розм., ТКА́НКА розм., КРО́СНА діал.; МАНУФАКТУ́РА, КРАМ, КРАМНИ́НА розм. (фабричного виробництва). Бавовна біла та м'яка поїде на заводи.  Словник синонімів української мови
5. ткання — Ткання́, -ння́, -нню́, в -нні́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ткання — ТКАННЯ́, я, с. 1. Дія за знач. тка́ти. Лядою гупав [Давид], кидав човник, а десь думками не тут, не біля ткання (Головко, II, 1957, 83); З 12 років заробляла вона собі на шматок хліба доступною їй працею — художнім вишиванням...  Словник української мови в 11 томах