тлілий
ТЛІ́ЛИЙ, а, е. Який зітлів.
І дихання, хода її [весни] в ці дні відчуваються всюди: в сизому тумані над рікою, в прозолоті світань, в пахощах повітря, що має особливий присмак тлілого листя і налитих соком бруньок (Грим., Незакінч. роман, 1962, 185).
Словник української мови (СУМ-11)