товстезний
ТОВСТЕ́ЗНИЙ, а, е, розм. Те саме, що товстеле́зний.
Старий зупинився. Витяг шкуратяного кисета, скрутив товстезну цигарку (Ю. Янов., II, 1954, 143);
І школярів дзвінка юрма, Немов у читанці, зліпила Товстезну бабу (Рильський, II, 1946, 24);
Юра притискається животом, охоплює товстезне дерево ногами і руками і тихенько повзе вгору по стовбуру (Смолич, II, 1958, 48).
Словник української мови (СУМ-11)