товстенний
ТОВСТЕ́ННИЙ, а, е, розм. Те саме, що товстеле́зний.
Сахно метнулася… Якийсь час бігла вона вздовж муру, поки з розгону вдарилася об товстенний дуб (Смолич, І, 1958, 95);
Катя Несміян сиділа на товстенній стіні старовинного замку (Собко, Нам спокій.., 1959, 4);
— Та покиньте ви цю дурну книгу! — сказала дівчина і закрила товстенний фоліант (Вол., Озеро.., 1959, 75).
Словник української мови (СУМ-11)