товстенький
ТОВСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Який трохи перевищує звичайну товщину; досить товстий.
Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв’язано вірьовками (Кв.-Осн., II, 1956, 174);
Отець Степан був невеликий на зріст, присадкуватий, товстенький та кудлатий (Н.-Лев., III, 1956, 21);
Хлопчик у самій сорочці сидів на руках у Олі, ручки у нього товстенькі; ніжки так само (Сенч., Опов., 1959, 42).
◊ Товсте́нький сон див. сон¹.
Словник української мови (СУМ-11)