1. Словник української мови в 11 томах

товстенький

ТОВСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Який трохи перевищує звичайну товщину; досить товстий.

Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв’язано вірьовками (Кв.-Осн., II, 1956, 174);

Отець Степан був невеликий на зріст, присадкуватий, товстенький та кудлатий (Н.-Лев., III, 1956, 21);

Хлопчик у самій сорочці сидів на руках у Олі, ручки у нього товстенькі; ніжки так само (Сенч., Опов., 1959, 42).

◊ Товсте́нький сон див. сон¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товстенький — товсте́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. товстенький — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. товстенький — ТОВСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Який трохи перевищує звичайну товщину; досить товстий. Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв'язано вірьовками (Г. Квітка-Основ'яненко); Отець Степан був невеликий на зріст, присадкуватий, товстенький та кудлатий (І. Словник української мови у 20 томах
  4. товстенький — -а, -е. Який трохи перевищує звичайну товщину; досить товстий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. товстенький — Товстий, -а, -е 1) Толстый. Дочка товста. Мет. 311. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. Деревце те не товстеє. Котл. Ен. III. 18. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). ЗОЮР. II. 18. А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. Рудч. Словник української мови Грінченка