1. Словник української мови Грінченка

товстенький

Товстий, -а, -е

1) Толстый. Дочка товста. Мет. 311. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. Деревце те не товстеє. Котл. Ен. III. 18. Сорочка товста.

2) Грубый, низкій (о голосѣ). ЗОЮР. II. 18. А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. Рудч. Ск. II. 40.

3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. Рудч. Ск. II. 55.

4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. Мнж. 84.

5) Жирный. Товстий сир. Грин. II. 321, 322. ум. товстенький, товстесенький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товстенький — товсте́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. товстенький — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. товстенький — ТОВСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Який трохи перевищує звичайну товщину; досить товстий. Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв'язано вірьовками (Г. Квітка-Основ'яненко); Отець Степан був невеликий на зріст, присадкуватий, товстенький та кудлатий (І. Словник української мови у 20 томах
  4. товстенький — -а, -е. Який трохи перевищує звичайну товщину; досить товстий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. товстенький — ТОВСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Який трохи перевищує звичайну товщину; досить товстий. Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв’язано вірьовками (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах