товстомордий

ТОВСТОМО́РДИЙ, а, е.

1. Який має велику, товсту морду, з товстою мордою (про тварину).

2. розм. Який має товсте, м’ясисте обличчя, з товстим обличчям (про людину).

— Ах ти ж, бугаю товстомордий. Та що це за життя таке настало? На землі не сиди, бо земля панська. Робити не смій, бо пани цехмістри не дозволяють (Тулуб, Людолови, І, 1957, 141).

Значення в інших словниках

1. товстомордий — товстомо́рдий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. товстомордий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
3. товстомордий — Пикатий  Словник чужослів Павло Штепа
4. товстомордий — ТОВСТОМО́РДИЙ, а, е. 1. Який має велику, товсту морду, з товстою мордою (про тварину). 2. розм. Який має товсте, м'ясисте обличчя, з товстим обличчям (про людину). – Ах ти ж, бугаю товстомордий. Та що це за життя таке настало?...  Словник української мови у 20 томах
5. товстомордий — -а, -е. 1》 Який має велику, товсту морду, з товстою мордою (про тварину). 2》 розм. Який має товсте, м'ясисте обличчя, з товстим обличчям (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. товстомордий — МОРДА́ТИЙ розм. (з товстим, широким обличчям), ТОВСТОЛИ́ЦИЙ, ТОВСТОМО́РДИЙ розм., ТОВСТОПИ́КИЙ вульг., ПИКА́ТИЙ вульг. Служили у троян два брати, Із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (І.  Словник синонімів української мови