тогосвітній
ТОГОСВІ́ТНІЙ, я, є, розм. Який перебуває за межами цього світу; власт. тому світові; потойбічний.
А без щастя життя здавалося Гордієві зовсім нерозумним, не мало мети. В мету тогосвітню він не вірив (Гр., II, 1963, 46);
Не думай про рай тогосвітній, А тим утішайся, що є (Крим., Вибр., 1965, 275).
Словник української мови (СУМ-11)