тогорічний

ТОГОРІ́ЧНИЙ, а, е. Який існував, відбувався або відбувся минулого року; стосується минулого року і т. ін.;

// Який зберігся, залишився з минулого року.

Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя, Пара худих шкапенят тягне, зігнувшися, плуг (Фр., XIII, 1954, 305);

Я спинився. Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів тріпотіла на вітрі (Хор., Ковила, 1960, 56).

Значення в інших словниках

1. тогорічний — тогорі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тогорічний — [тогор’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. тогорічний — ТОГОРІ́ЧНИЙ, а, е. Який існував, відбувався або відбувся минулого року; стосується минулого року і т. ін. Святкування Шевченкового дня в Києві обмежилось роздачею тогорічним лауреатам Шевченківських премій у музеї ім. Шевченка – в залі, що вміщає 300 душ.  Словник української мови у 20 томах
4. тогорічний — -а, -е. Який існував, відбувався або відбувся минулого року; стосується минулого року і т. ін. || Який зберігся, залишився з минулого року.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тогорічний — ТОРІ́ШНІЙ, ТОГОРІ́ЧНИЙ, ТОГОЛІ́ТНІЙ розм., ТОГІ́ДНИЙ діал., МИНУЛОРІ́ЧНИЙ рідко. В бережках неждано прокинувся вітрець, зашарудів у торішній осоці (М. Стельмах); Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі (А.  Словник синонімів української мови
6. тогорічний — Тогорі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)