ток

ТОК¹, у, ч. Потік, струмування рідини.

Під сонцем Криму, під сліпучим оком, П’янке вино біжить жертовним током, І від багать синіє фіміам (Зеров, Вибр., 1966, 22);

*Образно. Той щасливий, Хто творить і працює, Кого життя включило в ток Непереборного розгону (Сос., 1, 1957, 468).

ТОК², а, ч., заст. Тока.

Значення в інших словниках

1. ток — ток 1 іменник чоловічого роду потік ток 2 іменник чоловічого роду тока рідко  Орфографічний словник української мови
2. ток — Струм, див. струя  Словник чужослів Павло Штепа
3. ток — ТОК¹, у, ч. Потік, струмування рідини. Під сонцем Криму, під сліпучим оком, П'янке вино біжить жертовним током, І від багать синіє фіміам (М. Зеров); * Образно. Той щасливий, Хто творить і працює, Кого життя включило в ток Непереборного розгону (В. Сосюра). ТОК², а, ч., заст. Тока.  Словник української мови у 20 томах
4. ток — I -у, ч. Потік, струмування рідини. II -а, ч., заст. Тока.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ток — ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюркотливий); РІВЧА́К (утворений з дощових, снігових або підземних вод).  Словник синонімів української мови