тол
ТОЛ, у, ч. Вибухова речовина; скорочена назва тринітротолуолу.
Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом піднімалися з землі і майже цілі ставали на диби (Гончар, III, 1959, 60);
[Безсмертна:] Просив [командир загону] медикаментів і розвідати, де толу добути (Баш, П’єси, 1958, 27).
Словник української мови (СУМ-11)