тол
ТОЛ, у, ч. Вибухова речовина; скорочена назва тринітротолуолу.
Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом піднімалися з землі і майже цілі ставали на диби (Гончар, III, 1959, 60);
[Безсмертна:] Просив [командир загону] медикаментів і розвідати, де толу добути (Баш, П’єси, 1958, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тол — тол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тол — ТОЛ – ТОЛЬ Тол, -у, ч. Вибухова речовина. Пох. толовий. Толь, -ю, ор. -ем. Покрівельний матеріал. Пох. толевий. Літературне слововживання
- тол — Те саме, що й тринітротолуол. Словник іншомовних слів Мельничука
- тол — ТОЛ, у, ч. Вибухова речовина; скорочена назва тринітротолуолу. Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом піднімалися з землі і майже цілі ставали на диби (О. Словник української мови у 20 томах
- тол — -у, ч. Вибухова речовина; скорочена назва тринітротолуолу – тротилу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тол — ТРИНІТРОТОЛУО́Л, ТРОТИ́Л, ТОЛ. Словник синонімів української мови