1. Словник української мови у 20 томах

тол

ТОЛ, у, ч.

Вибухова речовина; скорочена назва тринітротолуолу.

Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом піднімалися з землі і майже цілі ставали на диби (О. Гончар);

[Безсмертна:] Просив [командир загону] медикаментів і розвідати, де толу добути (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тол — тол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тол — ТОЛ – ТОЛЬ Тол, -у, ч. Вибухова речовина. Пох. толовий. Толь, -ю, ор. -ем. Покрівельний матеріал. Пох. толевий. Літературне слововживання
  3. тол — Те саме, що й тринітротолуол. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тол — -у, ч. Вибухова речовина; скорочена назва тринітротолуолу – тротилу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тол — ТРИНІТРОТОЛУО́Л, ТРОТИ́Л, ТОЛ. Словник синонімів української мови
  6. тол — ТОЛ, у, ч. Вибухова речовина; скорочена назва тринітротолуолу. Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом піднімалися з землі і майже цілі ставали на диби (Гончар, III, 1959, 60); [Безсмертна... Словник української мови в 11 томах