толовий
ТО́ЛОВИЙ, а, е. Прикм. до тол.
Ти ж не замовкла, о, ні, Пісне моя комсомольська, Так, як звитяжна Нікольська В толовім чорнім вогні (Воронько, Тепло.., 1959, 50);
// Зробл., вигот. із толу.
[Вайсман (розглядаючи рейку):] Щоб таку штуку підірвати, не дуже багато й треба: три толових шашки, і все полетить шкереберть (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 54).
Словник української мови (СУМ-11)