толь
ТОЛЬ, ю, ч. Покрівельний матеріал, виготовлений з товстого картону, просоченого кам’яновугільним дьогтем.
За плетивом колючого дроту вишикувався ряд низеньких бараків, наполовину вкопаних у землю, виднілися лише похилі дахи, криті чорним толем (Збан., Єдина, 1959, 289);
В деяких місцях толь було прорвано.., і дах світився дірками (Хижняк, Тамара, 1959, 176).
Словник української мови (СУМ-11)