толівник

ТОЛІВНИ́К, а, ч. Робітник, що виготовляє толь.

До дня відкриття XXI з’їзду дарницькі толівники вирішили за рахунок економії сировини випустити понад план ще 250 тисяч квадратних метрів покрівельних матеріалів (Веч. Київ, 22.Х 1958, 4).

Значення в інших словниках

1. толівник — толівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. толівник — ТОЛІВНИ́К, а, ч. Робітник, що виготовляє толь.  Словник української мови у 20 томах
3. толівник — -а, ч. Робітник, що виготовляє толь.  Великий тлумачний словник сучасної мови